ПРИНЦИПИ «ЗЕЛЕНОЇ ХІМІЇ» ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ВИРОБНИЦТВІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗІ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ

Анотація

У роботі здійснено комплексний аналіз можливостей інтеграції принципів «зеленої хімії» у виробництво та переробку текстильних матеріалів у контексті трансформації текстильної промисловості до моделей сталого розвитку та циркулярної економіки. Визначено основні екологічні виклики галузі, зокрема високу ресурсоємність технологічних процесів, значне водоспоживання, використання токсичних реагентів, утворення небезпечних викидів і накопичення текстильних відходів у межах лінійної моделі виробництва. Обґрунтовано необхідність переходу до замкнутих виробничих циклів із залученням вторинної сировини як стратегічного напряму зниження антропогенного навантаження на довкілля. Узагальнено сучасні підходи до механічної, хімічної та ензимної переробки текстильних матеріалів, охарактеризовано їх екологічні, технологічні та енергетичні особливості. Показано, що механічна переробка є найбільш енергоефективною, однак супроводжується погіршенням фізико-механічних властивостей волокон. Хімічні методи забезпечують отримання регенерованих матеріалів високої якості, але потребують оптимізації щодо енерговитрат і безпечності реагентів. Ензимні та біокаталітичні технології вирізняються високою селективністю, низькотемпературними умовами проведення процесів та мінімальним утворенням побічних продуктів.

Доведено, що застосування біорозкладних поверхнево-активних речовин, природних органічних кислот, каталізаторів, ферментів і систем моніторингу в режимі реального часу сприяє зниженню енерговитрат, водоспоживання, токсичності стічних вод і викидів парникових газів. На основі результатів оцінки життєвого циклу підтверджено екологічну та ресурсну доцільність використання вторинної сировини у виробництві текстильних виробів масового споживання. Визначено перспективність впровадження гібридних технологічних схем переробки та масштабування біотехнологічних рішень як стратегічних напрямів сталого розвитку текстильної галузі.