СТІЙКІСТЬ СХЕМИ АВТЕНТИФІКАЦІЇ ЗАСНОВАНОЇ НА НУЛЬОВОМУ ВОДЯНОМУ ЗНАКУ

Анотація

У статті представлений аналіз стійкості схеми автентифікації заснованої на нульовому водяному знаку. В роботі розглядається двохфакторна схема автентифікації що в якості фактору використовує "знання чогось" (пароль) та "володіння чимсь" (цифрове RGB-зображення).

У якості алгоритму нульового знаку обраний метод заснований на перетвореннях DWT та K-means з додатковим використанням Swish-функції. Дослідження проводилися шляхом розгляду теоретичної складності алгоритму при знанні зловмисником його параметрів, таких як: пароль, геш-значення паролю, зображення, еталонний водяний знак, результат перетворення та інших параметрів.

Попередні дослідження показали високу теоретичну стійкість даної схеми, яка базується на складності пароля та на розмірності зображень. При великій розмірності (для зображень розміром 512х512 та більше пікселів) забезпечується досить висока криптографічна стійкість. Проте теоретична стійкість не доведена, і значення можуть бути набагато нижчими, оскільки специфіка зображень та перетворень може створювати додаткові слабкі місця. Алгоритм має досить велику колізію, пов'язану з перетвореннями цифрових зображень та множенні матриць, що зменшує його стійкість.

Схеми автентифікації та алгоритми нульового водяного знаку потребують подальшого дослідження, доведення криптографічних параметрів та методів інтеграції в системи контролю доступом, оскільки вони можуть забезпечувати досить високу стійкість автентифікації в системах з високим рівнем шумів, а висока зручність і дешевизна даних схем надає перевагу перед іншими методами автентифікації. В роботі надаються рекомендації, щодо покращення можливих характеристик алгоритму.