ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ АНАЛІЗУ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕБ-ДОДАТКІВ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВИІШЕННЯ ПРОБЛЕМ З ПРОДУКТИВНІСТЮ

Автор(и)

  • ІЛЛЯ ШВЕДОВ Національний університет “Львівська політехніка” Автор

DOI:

https://doi.org/10.31891/

Ключові слова:

веб-оптимізація, методи оптимізації, інструменти оптимізації, веб застосунки, стабільність додатків

Анотація

У статті розглядаються та досліджуються інструменти аналізу продуктивності веб-додатків, для можливості ідентифікації та вирішення проблем з продуктивністю, досліджуються основні інструменти та методи аналізу продуктивності веб-додатків з метою ідентифікації та усунення проблем, що впливають на їх ефективність та продуктивність. Веб-додатки є важливим компонентом сучасного інтернет-середовища, і проблеми з їх продуктивністю можуть негативно позначитися на користувацькому досвіді та бізнес-результатах. Оцінка продуктивності веб-додатків передбачає використання спеціалізованих інструментів для моніторингу, профілювання та тестування, що дозволяє швидко виявити вузькі місця в роботі системи.  У сучасному цифровому середовищі веб-додатки є основними інструментами для взаємодії з користувачами, обробки даних і надання різноманітних онлайн-сервісів. Однак зростаюча складність таких додатків часто супроводжується проблемами з їх продуктивністю, що негативно впливає на швидкість завантаження, доступність і зручність користування. Проблеми з продуктивністю можуть виникати через низку факторів, таких як неефективний код, помилки в роботі серверів, погано оптимізовані запити до баз даних або непередбачувані збої в мережевих з'єднаннях. Тому ефективний аналіз і діагностика продуктивності веб-додатків є критично важливими для забезпечення їх стабільної роботи та задоволення користувацьких вимог. Дана робота присвячена вивченню інструментів для аналізу продуктивності веб-додатків, які допомагають виявляти і вирішувати проблеми, що знижують ефективність роботи додатків. Основною метою дослідження є огляд сучасних методів і інструментів для моніторингу, профілювання, тестування навантаження та оптимізації продуктивності веб-додатків. В рамках роботи розглядаються популярні інструменти, такі як New Relic, AppDynamics, Datadog для моніторингу продуктивності, Chrome DevTools, Lighthouse, Xdebug для профілювання коду, а також Apache JMeter, Gatling, LoadRunner для тестування навантаження. Також у роботі розкривається процес виявлення проблем з продуктивністю, який включає кілька етапів: збору даних, аналізу метрик, профілювання коду та тестування додатка під навантаженням. Описано, як за допомогою цих інструментів можна виявити "вузькі місця" у додатку — проблеми, що уповільнюють його роботу, зокрема, повільне завантаження сторінок, погану продуктивність запитів до бази даних або низьку швидкість обробки великої кількості одночасних запитів. 

Після ідентифікації проблем, важливою частиною роботи є оптимізація. Для цього застосовуються різноманітні методи, такі як кешування, зменшення розмірів медіафайлів, оптимізація запитів SQL, використання асинхронного коду, покращення роботи з API та інші. Важливою частиною дослідження є розуміння того, як інтеграція цих інструментів в процес розробки дозволяє зменшити час відгуку додатка та покращити користувацький досвід. Особливу увагу в роботі приділено майбутнім тенденціям розвитку інструментів для аналізу продуктивності, включаючи впровадження штучного інтелекту для автоматичного виявлення і усунення проблем з продуктивністю, а також інтеграції нових методів аналізу, таких як тестування в реальних умовах або за допомогою симуляцій. Очікується, що з розвитком технологій ці інструменти стануть більш доступними, автоматизованими та інтуїтивно зрозумілими, що дозволить ще швидше і точніше виявляти проблеми та забезпечувати високу продуктивність веб-додатків у реальному часі.

Завантаження

Опубліковано

30.01.2024

Як цитувати

ШВЕДОВ, І. (2024). ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ АНАЛІЗУ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЕБ-ДОДАТКІВ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВИІШЕННЯ ПРОБЛЕМ З ПРОДУКТИВНІСТЮ. Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences, 347(1), 595-602. https://doi.org/10.31891/