МЕТОДОЛОГІЯ ЦИФРОВОГО КАРТОГРАФУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ МОЖЛИВИХ ЗАТОПЛЕНЬ ТЕРИТОРІЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАПІВКЕРОВАНОГО МАШИННОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-341-5-1Ключові слова:
картографування, топографічні карти, векторні дані, затоплення, урбанізаціяАнотація
В роботі запропоновано методологію цифрового картографування виникнення можливих затоплень територій, що поєднує напівкероване машинне навчання з геоінформаційною системою QGIS. Методологія включає етапи збору даних, їх попередньої обробки, а також створення моделей, які дозволяють ідентифікувати потенційно небезпечні зони. Використання напівкерованого навчання дозволяє ефективно використовувати як розмічені, так і нерозмічені дані, що значно покращує якість прогнозування та точність картографування виникнення можливих затоплень територій. Окрему увагу приділено інтеграції даних з різних джерел, таких як супутникові зображення, метеорологічні дані та географічні інформаційні системи. Практична значущість методології полягає у підвищенні точності оцінки виникнення можливих затоплень територій та покращенні планування і управління ризиками в умовах змін клімату та урбанізації. Запропоновані методи можуть бути застосовані для моніторингу та управління ризиками затоплень у різних регіонах, що дозволяє зменшити потенційні негативні наслідки для населення та інфраструктури.