ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АВТОСЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СТО

Анотація

У статті розглянуто прикладне завдання підвищення результативності роботи станції технічного обслуговування транспортних засобів шляхом поєднання процесного аналізу, нормування ремонтних операцій, елементів цифрового планування та розрахунку параметрів системи масового обслуговування. Актуальність дослідження визначається тим, що сучасні СТО працюють в умовах нерівномірного потоку заявок, зростання складності автомобільних систем, дефіциту кваліфікованих виконавців, коливань доступності запасних частин і підвищення вимог клієнтів до строків виконання робіт. На відміну від підходів, які обмежуються загальним описом цифровізації сервісу або окремими рекомендаціями щодо організації робочих місць, у роботі запропоновано послідовну методику оцінювання ефективності СТО через взаємозв’язок технічних, організаційних та економічних показників. Методологічну основу становлять хронометраж типових операцій, побудова карти процесу «заявка - приймання - діагностика - ремонт - контроль - видача», розрахунок завантаження постів за моделлю M/M/c, порівняльна оцінка базового та удосконаленого варіантів організації робіт, а також аналіз чутливості часу перебування автомобіля в системі до зміни інтенсивності надходження заявок. На умовному виробничому прикладі СТО з чотирма постами показано, що скорочення непродуктивних переходів, попереднє комплектування запасних частин, електронний запис, пріоритезація робіт і введення контрольних точок якості можуть зменшити середній час очікування у черзі з 40,1 до 11,7 хв, а середній цикл перебування автомобіля в системі - зі 110,7 до 68,8 хв. Отримані результати свідчать, що підвищення ефективності СТО доцільно розглядати не лише як збільшення кількості постів або персоналу, а передусім як оптимізацію потоку робіт, зниження втрат часу та стабілізацію якості виконання операцій. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованої методики для оперативного аудиту СТО, обґрунтування змін у плануванні змін, визначення вузьких місць, формування KPI майстрів-приймальників і ремонтних бригад, а також підготовки до впровадження цифрової системи керування сервісними замовленнями.