ПІДВИЩЕННЯ РОЗЧИНЕННЯ МЕФЕНАМІНОВОЇ КИСЛОТИ ШЛЯХОМ ОДЕРЖАННЯ ПОЛІМЕРНОГО КОМПОЗИЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ У ВИГЛЯДІ ТВЕРДИХ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-337-3-11Ключові слова:
мефенамінова кислота, полімерний композиційний матеріал, тверді дисперсні системи, підвищення розчинення, підвищення біодоступності, волога грануляція, спільне подрібнення, метод розпилювального сушіння, активний фармацевтичний інгредієнтАнотація
У статті комплексно проаналізовані отримані полімерні композиційні матеріали з мефенаміновою кислотою у вигляді твердих дисперсних систем (ТДС). В якості полімерних носіїв використано фармацевтично прийнятні та широкорозповсюджені полімери: полівінілпіролідон (ПВП) та гідроксипропілметилцелюлоза (ГПМЦ). Для отримання ТДС використано загальноприйняті методи, такі як метод розпилювального сушіння (spray drying) та метод спільного подрібнення (co-milling). Наряду з вищезгаданими методами були апробовані перспективні та, в той же час, притаманні для фармацевтичної промисловості методи вологого гранулювання, такі як гранулювання в псевдозрідженому шарі (fluid bed granulation) та гранулювання високого зсуву (high shear granulation).
Встановлено, що методи вологого гранулювання дають можливості для отримання ТДС з мефенаміновою кислотою і значно покращують її розчинення. ТДС МК та ГПМЦ виготовлені методом гранулювання високого зсуву та методом гранулювання у псевдозрідженому шарі демонструють підвищення розчинення в 8,60 та 9,46 разів відповідно. В той же час ТДС з ПВП отримані тими самими методами практично призводить до зростання розчинення мефенамінової кислоти.
Також встановлено що ТДС МК з ГПМЦ отримані методами розпилювального сушіння (spray drying) та спільного подрібнення (сo-milling) демонструють суттєве підвищення розчинення діючої речовини в порівнянні з ТДС, в склад яких в якості полімерного носія входить ПВП.
Проаналізовано найбільш перспективні з точки зору підвищення розчинення діючої речовини, ТДС МК : Манітол : ГПМЦ (5 : 10 : 85) виготовлені методом вологого гранулювання високого зсуву та методом гранулювання в псевдозрідженому шарі за фармако-технологічними показниками (насипна густина, фракційний склад, плинність, кут відкосу, втрата в масі при висушуванні, морфологічні особливості часток). Розраховані комплексні емпіричні показники Індекс Карра (Carr index): (6,00 - 6,97 дуже хороша (відмінна)) та коефіцієнт Гауснера (Hausner ratio): (1,064 - 1,075 дуже хороша (відмінна)), в той час коли МК має Індекс Карра (Carr index): (31,82 погана плинність) та коефіцієнт Гауснера (Hausner ratio): (1,47 погана плинність).
Результати аналізу всіх досліджених показників характеризують отримані композиційні матеріали, як такі, що задовольняють вимоги для отримання готових лікарських засобів. Підтверджено перспективність отримання таких ТДС з точки зору підвищенням розчинення діючої речовини та можливість досягнення заданого фармако-технологічного профілю відповідно до обраної лікарської форми.
