ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФІГУРАЦІЙ ПРОСТОРОВОГО РОЗМІЩЕННЯ СЕНСОРНИХ ВУЗЛІВ У ДВОВИМІРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню оптимального просторового розміщення сенсорних вузлів у безпровідних сенсорних мережах. Основна ідея авторського методу полягає у забезпеченні рівномірного розподілу вузлів на двовимірній площині з одночасною мінімізацією надлишкового просторового перекриття зон їх дії, що є критично важливим для підвищення ефективності покриття та раціонального використання мережевих ресурсів. У ході експериментальних досліджень визначено оптимальні параметри роботи генетичного алгоритму, за яких досягається найкраща якість розміщення вузлів. Аналіз динаміки зміни значення фітнес-функції залежно від кількості поколінь показав стабілізацію процесу оптимізації після досягнення 130 поколінь, що свідчить про збіжність алгоритму та його здатність знаходити близькі до оптимальних конфігурації. Порівняльний аналіз з рівномірним, жадібним та випадковим алгоритмами пошуку показав суттєву перевагу запропонованого підходу. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що авторський генетичний алгоритм є ефективним інструментом для задачі оптимального просторового розміщення сенсорних вузлів у безпровідних сенсорних мережах із частково сформованою топологією.