МЕТОДИ ІНТЕГРАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ІНЖЕНЕРІЇ ЗНАНЬ В АВТОМАТНІ ПРОГРАМНІ СИСТЕМИ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ

Анотація

Неперервний розвиток програмних систем вимагає інтеграції штучного інтелекту (ШІ) та інженерії знань задля підвищення рівня автоматизації, адаптивності та прийняття рішень у режимі реального часу. Традиційні програмні рішення часто не здатні задовольнити зростаючі вимоги до динамічних, автономних і інтелектуальних функціональностей, особливо в тих застосуваннях, де критично важливими є швидкість відгуку та контекстна обізнаність. Ця стаття присвячена розробці автоматизованих програмних систем з використанням ШІ, зосереджуючись на їх впровадженні в середовища, що вимагають високого рівня взаємодії та адаптивності. Запропонований підхід використовує хмарні сервіси ШІ, зокрема Azure OpenAI, для підвищення швидкодії системи через інтеграцію передових методів обробки природної мови (NLP), управління діалогами та алгоритмів прийняття рішень. Завдяки використанню моделей ШІ, таких як генеративні попередньо натреновані трансформери (GPT), система здатна розуміти складні запити користувачів, підтримувати контекстну зв’язність у розмовах і автономно виконувати завдання з мінімальним втручанням людини. Ключовим аспектом цього дослідження є архітектурна схема, розроблена для забезпечення безперебійної взаємодії між компонентами ШІ та зовнішніми системами, що гарантує обробку даних у режимі реального часу та оптимізацію процесу прийняття рішень. Одним із основних внесків цього дослідження є демонстрація того, як автоматизація на основі ШІ може значно підвищити ефективність та надійність програмних застосувань у режимі реального часу. Дослідження варіантів використання та приклади ілюструють практичне впровадження цих технологій для покращення користувацького досвіду та оперативної ефективності. Оцінювальні показники охоплюють індикатори продуктивності для функціональностей на базі ШІ, що забезпечують масштабованість та надійність у динамічних середовищах. Стаття також розглядає перспективи подальшого розвитку та можливі виклики в галузі, акцентуючи увагу на необхідності подальшої адаптації та вдосконалення ШІ-орієнтованих програмних систем відповідно до сучасних технологічних тенденцій та потреб користувачів.