ВИКОРИСТАННЯ ШКАРАЛУПИ ВОЛОСЬКИХ ГОРІХІВ В ЯКОСТІ ПАЛИВА

Анотація

При повній переробці волоських горіхів окрім основного продукту – ядра горіха, залишається в тому числі і його шкаралупа. Технологія переробки волоських горіхів передбачає наявність процесу сушіння який є найбільш енергозатратним для всієї технології. Найбільш розповсюджені в сільському господарстві сучасні конвективні сушарки витрачають 5,5 – 6,0 МДж/кг випаруваної вологи. В умовах сьогодення при значному дефіциті традиційних джерел енергії доцільно звернутись до альтернативних палив, одним з яких є шкаралупа волоського горіха. Вона має високу теплоту згоряння (21 МДж/кг) і низьку зольність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те що проблема використання рослинних решток в якості палива розробляється вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Основна увага приділена відходам основних культур що вирощуються в Україні: пшениця, кукурудза на зерно і соняшник. Використання відходів як палива вимагає специфічних умов організації процесу горіння, експлуатації паливоспалювальних установок і облаштування систем очищення продуктів згоряння.

Аналіз останніх досліджень показує що питання теорії та практики згоряння шкаралупи волоських горіхів залишається відкритим. Основна увага приділяється «традиційним» паливам із рослинних решток.

Метою досліджень є зменшення затрат енергії при переробці волоських горіхів шляхом розробки теоретичних та практичних заходів та засобів для використання шкаралупи горіхів в якості палива. З енергетичної точки зору  шкаралупа волоського горіха стоїть в одному ряду з традиційними паливами які використовують в тому числі і в сільському господарстві. Адже теплота згоряння паливних брикетів з волоського горіху становить близько 21МДж/кг, причому при дуже малій зольності (близько 1 %). Для порівняння: теплота згоряння умовного палива становить 29,35 МДж/кг, природного газу 33-38 МДж/м³, бурого вугілля в середньому 24 МДж/кг, деревини 10-12 МДж/кг.