ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ПІСЛЯ ВИДОБУВАННЯ ІЛЬМЕНІТУ НА ЖИТОМИРСЬКОМУ ПОЛІССІ

Анотація

У статті досліджено фізико-механічний склад ґрунтів рекультивованих територій після видобування ільменіту на Житомирському Поліссі, зокрема визначено гранулометричний склад та вологість ґрунтів рекультивованих територій Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. Також встановлено типи ґрунту за їх фракційним складом. Для проведення досліджень було закладено 7 пробних площ: контрольна ділянка не порушена видобутком, відвал ґрунтово-родючого шару, ділянка після технічної рекультивації та 4 ділянки після біологічної рекультивації. З метою вивчення динаміки відновлення рекультивованих ґрунтів для дослідження було обрані ділянки рекультивовані у різний час. Для визначення видового впливу деревних порід на ефективність рекультивації було досліджено ділянки з насадженнями сосни звичайної та сосни звичайної і берези повислої, рекультивовані в один і той же час. Для всіх досліджених ділянок визначали гранулометричний склад ґрунту за вологим та ситовим методом, а також вологість ґрунту. Результати дослідження показали, що ґрунти рекультивованих ділянок переважно є піщаними, супіщаними та суглинками. Для цих ґрунтів характерними є низькі вологоутримуючі властивості та низький вміст поживних речовин. Виявлено залежність між рельєфом досліджених ділянок та вологістю ґрунту і вмістом у ньому дрібної фракції.

У результаті проведених досліджень виявлено, що ґрунти на територіях, порушених відкритим видобутком корисних копалин, піддаються значним перетворенням, що має негативний вплив на їх лісорослинний потенціал. Для відновлення цього потенціалу необхідно проведення якісної технічної та біологічної рекультивації із застосуванням сучасних прогресивних методів. Для підвищення ефективності рекультивації порушених територій може застосовуватися внесення мінеральних та органічних добрив, насадження азотфіксуючих рослин, додавання біочару до ґрунтово-родючого шару на стадії виположування територій.