СИСТЕМА АНАЛОГІВ РІВНЯНЬ МАКСВЕЛЛА ДЛЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ТА ГРАВІТОМАГНІТНОГО ПОЛІВ В ГЕТЕРОГЕННОМУ ТУРБУЛЕНТНОМУ ДІЕЛЕКТРИЧНО-ДІМАГНІТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЦЕНТРАЛЬНО-АНТИСИМЕТРИЧНОГО КОМПЛЕКСНОГО ПРОСТОРУ З ВІДКРИТИМИ ТА ЗАКРИТИМИ ПІДПРОСТОРАМИ

Анотація

Формалізовані аналоги рівнянь Максвелла для електромагнітного та гравітомагнітного полів у непровідному діелектрично-дімагнітному середовищі центрально-антисиметричного комплексного простору. Використано гідродинамічно-інерційне калібрування потенціалів полів, що дозволило пов’язати динамічні та енергетичні процеси в загальній системі з відносним рухом відкритих та закритих підсистем та їх турбулентною контактною взаємодією. Перехід у плазмовий стан із супутним набуттям провідності здійснюється за рахунок триплетного порушення початкової антисиметрії та троїстого об’єднання одного вільного та двох зв’язаних зарядів у дійсній та уявній підсистемах середовища комплексного простору. Показано, що магнітні моменти наявних псевдоелементарних частинок, а також магнітні поля доступних для спостереження небесних тіл обумовлені зв’язаними магнітними зарядами, сформованими в уявних підпросторах. Пояснена безрезультативність тривалого пошуку вільних магнітних зарядів (магнітних монополів) у дійсній підсистемі. Встановлено, що електромагнітне поле співвідноситься з відкритими підпросторами гетерогенного комплексного простору, в той час як гравітомагнітне поле – із закритими. В цьому проявлена антисиметрія двох фундаментальних полів. У решті штучно введених на-сьогодні полів немає потреби. Показано, що для дійсних підпросторів комплексного простору характерні процеси розширення, в той час як в уявних підпросторах домінують колапси. Відмічений суттєво різний вид рівнянь неперервності у відкритих та закритих підсистемах. Це унеможливлює апріорне задання граничних умов, необхідне для вирішення рівнянь Максвелла (та аналогів), а також визначає недетермінований розвиток природних процесів у цих контактно-пов’язаних підсистемах. Виявлена можливість циклічної зміни домінуючих напрямів енергетичного переносу (та відповідно – спірального часу) в структурних складових загального простору. Показано, що не заряди у вакуумі є первинними джерелами поля (як це зазвичай вважається), а гідродинамічний рух гетерогенного турбулентного середовища комплексного простору формує електричні та магнітні зарядові конфігурації, що внаслідок триплетного порушення початкової антисиметрії стають вторинними джерелами полів. У цьому процесі слід враховувати ефекти гістерезису та нелокальності, а також квантовий характер фізичного поля.