ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ РОЗГОРТКИ ВЗУТТЄВИХ КОЛОДОК: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ CAD-СИСТЕМ ДЛЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ 3D У 2D

Анотація

 Зростання впровадження цифрових технологій у проєктування взуття суттєво підвищило точність, гнучкість і ефективність процесу моделювання взуття та його складових. У цьому дослідженні розглянуто застосування методів проєктування складних 3D форм взуттєвих колодок, з особливим акцентом на перетворення 3D-поверхонь у 2D-лекала. Цей етап залишається одним із найскладніших з технічної точки зору, оскільки часто супроводжується суттєвими відхиленнями та неточностями в отриманих даних. Особлива увага приділяється викликам, пов’язаним із розгортанням складних криволінійних 3D-поверхонь, характерних для взуттєвих колодок. 
 Було проведено порівняльний аналіз результатів процесу розпластування 3D-поверхонь колодок у 2D-лекала за допомогою різних CAD-систем, зокрема Rhinoceros, ShoeMaker, PowerShape, ICAD, MindCAD та Rhino+Grasshopper. Метою було оцінити та порівняти алгоритми 3д\2д конвертування, реалізовані в кожній із систем. Для виявлення статистично значущих відмінностей у точності використано методи статистичного аналізу, зокрема ANOVA. Додатково проведена оптимізація процесу розгортання з використанням плагіна Grasshopper продемонструвала перспективні покращення точності та стабільності результатів. 
 Отримані результати підкреслюють важливість правильного вибору CAD-системи для забезпечення високої якості проєктування взуття та зменшення потреби у трудомістких ручних коригуваннях. Крім того, дослідження показало, що потужні універсальні CAD-платформи, за умови коректного налаштування параметрів, здатні забезпечити необхідну точність для застосування в умовах промислового виробництва. Це відкриває нові перспективи для цифровізації проєктних процесів у взуттєвій галузі, сприяючи підвищенню точності, стабільності та ефективності  розробки продукції.