СУЧАСНИЙ СТАН АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ УСТАНОВОК

Анотація

Виявлено особливості функціонування та тенденції розвитку сучасних автоматизованих систем управління вогнем (АСУВ) артилерійських установок на прикладі зарубіжних та українських розробок. Проаналізовано основні характеристики систем, такі як тривалість розгортання, точність наведення, ступінь автоматизації та інтеграція з іншими видами озброєнь, за допомогою методів порівняльного аналізу, з використанням аналітичного огляду наукових джерел. Встановлено, що провідними тенденціями у вдосконаленні АСУВ є впровадження штучного інтелекту для оптимізації траєкторії стрільби та прогнозування бойових сценаріїв, що дає змогу значно скоротити тривалість реакції та істотно підвищити точність артилерійського вогню. Охарактеризовано вплив таких систем, як німецька "MONARC", чеська "PVNPG-14M" та українські "Кропива", "Delta" і "Combat", на оперативність ухвалення бойових рішень, точність ураження цілей і скорочення тривалості реакції артилерійських підрозділів за умов реальних бойових операцій. З'ясовано, що використання портативних та мобільних пристроїв із відповідним програмним забезпеченням, як це реалізовано в українській системі "Кропива", дає змогу значно скоротити тривалість розгортання й мінімізувати ризик людських помилок під час передачі й оброблення бойової інформації. Виявлено також істотні недоліки АСУВ, серед яких особливо виділяються високі вимоги до кваліфікації операторів, ризики кібератак і складність адаптації до динамічно змінних умов електронної протидії. Встановлено потребу подальшого розвитку протоколів захисту інформації та стандартів сумісності систем відповідно до міжнародних вимог НАТО. Визначено перспективні напрями удосконалення АСУВ шляхом глибшої інтеграції штучного інтелекту, розширення взаємодії з безпілотними платформами й подальшого підвищення рівня автоматизації ухвалення рішень.