ДЕФОРМУВАННЯ ТА РУЙНУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ З СУТТЄВИМ ПРОЯВОМ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ

Анотація

Розглядається важлива для великого класу машин та конструкцій, що взаємодіють з різними "некласичними" матеріалами, проблема впливу на закономірності деформування та руйнування цих матеріалів величин стискуючих напружень.

На основі аналізу результатів численних експериментальних досліджень багатьох науковців зроблено висновок, що міцність більшості матеріалів зростає зі збільшенням величини всебічних стискуючих напружень. Це однозначно свідчить про прояв внутрішнього сухого тертя в граничній стадії деформування таких матеріалів. Тому критерії міцності, або критерії переходу до граничного стану цих матеріалів обов‘язково повинні враховувати вплив не тільки девіаторів тензора напружень. але й відношення напружень.

Вплив внутрішнього тертя на закономірності деформування в інтервалі "робочих" напружень суттєво проявляється для дискретних, зернистих та сипких матеріалів: бетонів, ґрунтів, гірських порід, вугілля, зерна та ін. На міцність і деформації зсуву цих матеріалів суттєво впливає величина стискуючих напружень. Тому їх можна віднести до класу матеріалів з суттєвим проявом внутрішнього тертя. Аналіз дослідних даних, проведених переважно з ґрунтами та сипкими матеріалами, дозволяє зробити висновок, що визначальні фізичні залежності між напруженнями та деформаціями цих матеріалів повинні відображати не тільки зв‘язок між девіаторами напружень і деформацій, але й між шаровими тензорами. Залежності такого типу використовуються в нелінійній механіці ґрунтів, але потребують уточнення, теоретичного та експериментального обґрунтування. Робиться висновок про необхідність подальших теоретичних та експериментальних досліджень закономірностей деформування матеріалів з суттєвим проявом тертя в дограничній стадії. Це дозволить розробити розрахункові моделі для рішення задач взаємодії машин з такими матеріалами.