АНТИСИМЕТРІЯ ТА КАВІТАЦІЙНІ ТОПОЛОГІЧНІ РОЗРИВИ КОМПЛЕКСНОГО ПРОСТОРУ Й ІНЕРТНОЇ МАСИ В ОСНОВІ ЕКСИМЕРНИХ СИСТЕМ КВАНТОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ОБМІННОГО ІНЕРЦІЙНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ. МОНОМЕРНА РІВНОВАГА ТА УТВОРЕННЯ РЕЧОВИНИ

Анотація

Запропонований механізм утворення інертної маси, електричного заряду та гравітаційної маси шляхом кавітаційних топологічних розривів комплексного простору. Стабілізація розривів здійснюється через квантову генерацію обмінного інерційного випромінювання. На основі співвідношень нерелятивістської квантової механіки проведено розділення такого випромінювання на дві складові: зеронне випромінювання з нульового енергетичного рівня розривного квантового осцилятора та хітонне випромінювання з вищих рівнів, заселених в результаті термозбуджень. Різні знаки енергії та температури у двох підпросторах комплексного простору формують антисиметричну ексимерну систему генераціїї обмінного інерційного випромінювання, в той час, як роспад цих систем на  мономери веде до утворення стабільних та квазістабільних форм речовини. Розраховані параметри таких форм в елементарних та космічних системах. Кількісні співвідношення в гравітаційних системах, отримані шляхом універсального використання сталої тонкої структури  та розширеного аналога  сталої Планка  , узгоджуються з фактичними даними, зокрема, щодо струменевого розширення Метагалактики, нестаціонарних процесів в надрах та в оболонках небесних тіл, механізмів терморегуляції клімату Землі та генерації геомагнітного поля. Аналізуються турбулентні енергетичні каскади в трибоконтактних та колайдерних системах, проявлені на емісійних спектрах ексимерних структур в цих системах. Розраховані  складові інертної маси лептонів, мезонів та адронів, виявлена стабілізація групової швидкості квантів хітонного випромінювання в основі гігантських ядерних резонансів. Аналізуються процеси тунельного пробою енергетичного бар’єру ексимерів, які ведуть до утворення енергетичних вирв та струменів в природних системах різного рівня організації. На прикладі відомих катастроф в ядерній енергетиці та в гідроенергетиці показані негативні наслідки змішування ексимерних структур поля інерції з мономерними структурами. Показано, що широко розтиражовані Лоренц-інваріантні форми полів та обмеження теорій відносності Ейнштейна на швидкість поширення взаємодій адекватні лише в ізольованих мономерних системах, де діють примітивні закони збереження. Отримані в роботі результати цілковито узгоджуються з фундаментальною теологічною концепцією Creatio ex nihilo.